Новий закон про виконавче провадження: що важливо знати?

23 квітня опубліковано Закон України № 4833-IX, покликаний комплексно удосконалити систему виконання судових рішень.

Цей закон, який стосується як безпосередньо Закону України "Про виконавче провадження", так і 11 інших нормативно-правових актів, передбачає наступні зміни (частина з яких вже набрала чинності, а інша набере 23 жовтня цього року):

позовні заяви про стягнення заборгованості в обов'язковому порядку мають містити реквізити банківського рахунку позивача та документи, які підтверджують наявність такого рахунку (фізичні особи, обравши інший спосіб отримання коштів, звільняються від такого обов'язку); обмеження, встановлені Законом "Про дорожній рух" для власників автомобілів у Єдиному реєстрі боржників, не застосовуються, якщо перереєстрація здійснюється внаслідок примусового стягнення на автомобіль або не для його відчуження;

Законом "Про нотаріат" заборонено нотаріальні дії стосовно передачі в заставу (іпотеку) майна, власника якого внесено до Єдиного реєстру боржників (раніше заборона стосувалася лише відчуження); Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заборонено реєстрацію іпотеки майна, власника якого внесено до Єдиного реєстру боржників; разом з тим тепер не забороняється, з певними застереженнями, реєстрація права власності на іпотечне майно особи, якщо її було внесено до Єдиного реєстру боржників після реєстрації іпотеки; державні/приватні виконавці отримали можливість вимагати у банків-заставодержателів інформацію про заборгованість боржників за забезпеченими заставою зобов'язаннями; введено можливість примусового виконання рішення за місцем роботи боржника; після повернення виконавчого документа стягувачу, стягувач тепер не звертається з новою заявою про відкриття виконавчого провадження, а подає заяву про поновлення виконавчого провадження, що також може робити і боржник (ст. 37-1); імплементовано автоматизацію зняття всіх обмежень з боржника через повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, але лише стосовно стягнень, які не перевищують 10 розмірів мінімальних заробітних плат (ст. 39-1); накопичення заборгованості зі сплати аліментів за три місяці спричиняє внесення боржника до Єдиного реєстру боржників; оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів має здійснюватися до суду, який видав виконавчий документ, а не виключно в межах адміністративної юрисдикції (зміни до ч. 1 ст. 74); під час дії воєнного стану та протягом року після його скасування введено, з певними застереженнями, мораторій щодо звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців (п. 10-13 Прикінцевих і перехідних положень).

Перелічені зміни не є вичерпними, оскільки значних змін зазнали також редакції ст. 8 "Автоматизована система виконавчого провадження" та ст. 9 "Єдиний реєстр боржників", а ст. 48, ст. 56 і ст. 62-1 Закону "Про виконавче провадження" повністю викладені в новій редакції.

Хоча лише практика застосування цих змін виконавцями і судами покаже їх ефективність, навіть деякі з них вже зараз можуть полегшити роботу як виконавцям, так і учасникам виконавчих проваджень (обов'язкова наявність номера банківського рахунку в позовах, існування лише одного виконавчого провадження за одним виконавчим документом, автоматизація зняття обтяжень у разі повного погашення заборгованості за рахунок коштів боржника).